СТАТТЮ УКРАЇНСЬКОГО ВЧЕНОГО ПРО ГЕРОЇЧНИЙ ЕПОС «ҐЬОРОҐЛИ» ОПУБЛІКОВАНО В ЖУРНАЛІ «MIRAS»

У черговому номері щоквартального науково-популярного журналу «Miras», підготовленого до друку Інститутом мови, літератури та національних рукописів імені Махтумкулі Академії наук Туркменистану, опубліковано статтю доктора філологічних наук, старшого наукового співробітника НДІ українознавства КНУ імені Тараса Шевченка Миколи Васьківа «Туркменський героїчний епос „Ґьороґли“: синтез етнічних і загальнолюдських цінностей».

У своїй науковій праці український дослідник звертається до однієї з видатних пам’яток духовної та культурної спадщини туркменського народу, розкриваючи глибокий філософський зміст героїчного епосу «Ґьороґли» та закладену в ньому систему моральних і духовних цінностей.

Автор зазначає, що героїчний епос супроводжує людство протягом тисячоліть, практично з часу виникнення перших цивілізацій. Упродовж багатьох століть в усній епічній традиції знаходили відображення історичний досвід, світогляд, матеріальні та духовні здобутки народу, що передавалися з покоління в покоління. У цьому контексті «Ґьороґли» розглядається не лише як видатна пам’ятка національної словесності, а й як значуща культурна спадщина, що зберігає свою актуальність і в сучасну епоху.

Особливу увагу Микола Васьків приділяє фундаментальним моральним орієнтирам, втіленим в епосі. Серед них – відданість сім’ї та роду, глибокий зв’язок з рідною землею та готовність стати на її захист, традиційна туркменська гостинність, вірність даному слову та мужність.

Важливе місце в дослідженні посідає тема боротьби героїв епосу за справедливість, людську гідність, збереження національної самобутності, матеріальної та духовної спадщини. Саме поєднання національних особливостей з універсальними моральними ідеалами визначає неперехідну цінність «Ґьороґли» та дає змогу епосу зберігати своє значення для читачів різних народів і поколінь.

Публікація дослідження Миколи Васьківа в журналі «Miras» є вагомим внеском у вивчення та популяризацію багатої історико-культурної й літературної спадщини Туркменистану, а також ще одним свідченням важливої ролі наукових і літературних зв’язків у подальшому зміцненні туркменсько-українського культурно-гуманітарного діалогу.